"Юне слово"
Конкурс авторського вірша у 2017/2018 н.р.
(для учнів 3-11 класів)
Інсценізація «Муза і поет»
Звучить лірична музика.
Учень 1: На що не глянь — краса в усьому!
І всюди музика звучить.
То як же серденьку палкому
Без Музи в цьому світі жить?
Учень 2: Красу потрібно описати,
Добро озвучити в піснях,
Людей в коханні поєднати,
Вогонь залишити в серцях.
Учень 3: Без Музи світ наш посіріє,
Трава засохне без роси.
Душа без музики змарніє,
Світ потускніє без краси.
Учень 4: А Муза серце надихає
І піднімає в небеса.
Вона чарівну силу має
І творить з нами чудеса.
Поет: О, Господи! За що мені ці муки? Жодної пристойної думки у голові!
(намагається щось писати на папері, ламає олівець).
Сьогодні все проти мене! І навіть це канцелярське зло! (розлючено відкидає зламаний олівець).
Поет: На світі кожен має по заслузі
І кожен пише сам собі сюжет,
А я в житті чекаю тільки Музу,
Поет без Музи зовсім не поет.
Автор: Ось північ вдарила – найкращий праці час, –
Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша
І швидше у руках поета забігало перо…
(Звучить лірична музика). У кімнаті з’являється Муза.
Поет (з радістю):
Я не пишу нічого - то самі
Слова римуються, пливуть,
І з-під мого пера розсипались, мов бісер…
Муза: Єге-ж, самі…
Поет (обертається до Музи):
Моя печальна Музо, ти прийшла?
Не бійся, я не покладаю рук.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
Така одна-однісінька вночі!
Муза: Поете, я дуже поспішала, адже ти так хотів знайти свою Музу, осяйну радісну, яскраву палітру натхнення, щоб вмочуючи туди свого пензля творити, творити, творити…
Поет: О, Музо! Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві млі?
І по якій несповідимій карті
Знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші,
Твоє чоло шляхетне і ясне,
Поети є ж і кращі, й щасливіші,
Спасибі, що ти вибрала мене!
Автор: І поклала руку
Муза на плече,
І спитала тихо.
Муза: Про що ж, поете, писатимеш ти вірші?
Чи про життя?
Чи просто... для душі?
Поет: Є у мене вірші – чисті ручаї,
Добрі а чи гірші, та зате свої.
Якщо буде треба й допоможе Бог,
Їх складем для Вас ми з Музою удвох!
Учень1: Муза нетерпляча й вередлива,
Коли ти не чекаєш, то прийде.
Учень 2: Якщо закриті двері в ту хвилину,
Чекать не буде, в інше серце йде.
Учень 3: Тоді, як сонце, вигляда з-за хмари,
Дощу краплинами розбіглися думки.
Учень 4: І ходить вже від Музи лиш примара,
Слова бешкетні, наче малюки.
Учень 1: Коли приходить Муза, відкривайте,
Залиште справи всі, бо не втечуть.
Учень 2: А те, що з неба послане, приймайте,
Слова в життя початок хай візьмуть!
|